Печіночниця

           Основна інформація. Печіночниця – багаторічна рослина з чорним кореневищем та прикореневими трохи шкірястими листками. Вони зимують зеленими під снігом. Влітку ці листки відмирають, а замість них після весняного цвітіння розвиваються молоді. Оцвітина складається з синювато-блакитних пелюсткоподібних листочків. Неможливо не замилуватися безліччю синьо-блакитно-фіолетових квіток печіночниці звичайної у широколистяних лісах. Здається, що крізь побуріле торішнє листя проглядають тисячі широко розкритих синіх та фіолетових квітчаних оченят, немов кличуть заглянути в них.
Дуже рідко трапляються рослини з білими або рожевими квітками. На ніч та в сиру погоду квітки закриваються і поникають, впадаючи у своєрідний сон. Це пристосування для захисту органів розмноження.
Практичне використання. Декоративна, лікарська рослина. Зацвітає рано і має тривалий період цвітіння. Придатна для декорування затінених місць під деревами.У народній медицині використовують листки печіночниці, які здавна рекомендувались при хворобах печінки, при ревматизмі, як кровоочисний і сечогінний засіб. Листки містять глюкозид протоанемонін, анемолову олію, дубильні й цукристі речовини, камфору,сапоніни. Квітки застосовують при жовтяниці, від золотухи, кашлю, пропасниці,головного болю, зовнішньо - для промивання очей і при хворобах шкіри. У гемопатії використовують при хронічних бронхітах. У ветеринарії свіжі рослина дають худобі від сибірки. Свіжа рослина отруйна.