18 січ. 2015 р.

Захистімо первоцвіти!

      Первоцвіти – це безцінний дар природи, перша посмішка весни. Ці рослини знаходяться на межі зникнення та занесені до Червоної книги України. При зриванні стебла з трьома первоцвітами гинуть 45-60 цибулин, ушкоджуються сусідні рослини. А для того, щоб з насіння виросла повноцінна конвалія необхідно 7-8 років. За незаконний збір та продаж первоцвітів передбачена адміністративна відповідальність – накладення штрафних санкцій у розмірі понад 500 гривень.
Мета цієї акції – привернути увагу до проблеми збереження ранньоквітучих рослин, а також сформувати у підростаючого покоління природоохоронні навички та почуття відповідального ставлення до природи. Пам’ятаймо, що кожний покупець первоцвітів стимулює їх знищення та подальший продаж. Проте ця проблема стосується не лише дітей і молоді, а й дорослого населення. Адже реалізація первоцвітів відбувається саме цією верствою населення, а особливо людьми, які проживають в сільській місцевості. Перші весняні квіти стають своєрідним елементом наживи, саме наживи, а не збагачення. Скільки ж можна заробити на такій торгівлі? Напевне жоден продавець не став значно багатшим після цього весняного періоду. Причому значна кількість зірваних підсніжників та інших первоцвітів до моменту збуту всієї партії товару втрачає товарний вид та в’яне. Тож задумаймось, чи варто порушувати природоохоронне законодавство заради невеликого прибутку. Адже елементами торгівлі можуть бути й інші цілком законні товари, які в рази можна дорожче продати, а головне законно! Пам’ятаймо – те, що ми залишимо чи не залишимо для наступних поколінь залежить від нашого вибору!

Первоцвіти під загрозою

Первоцвіти під загрозою
В останні роки продаж лісових квітів у деяких містах України вдалося скоротити. Наприклад, у Києві за сезон продавали до п’яти мільйонів штук, а зараз цей «обіг» становить 400 тисяч. Але загалом в Україні первоцвітний бізнес поставлений на широку ногу, констатує еколог Володимир Борейко. «Львів, Одеса буквально завалені підсніжниками. У магазинах, різних ресторанчиках, скрізь їх повно. І цим ніхто не займається. Це жахливо, бо один Київ не вирішить цього питання, треба контролювати цей бізнес і в інших містах. А там, на жаль, ніхто нічого не робить. У нас є спостерігачі, які ведуть моніторинг, ми знаємо, що підсніжники продаються букетами по 50 квітів. Шафран – десь по 25 квітів у букеті. Загалом по продажу первоцвітів: підсніжників продають найбільше – десь 70%, 20 % - це шафрани, інше це сон-трава, білоцвіт, проліски та цикламени».
У останньому виданні «Червоної книги» на 30 % збільшилася кількість рослин, які перебувають під загрозою або на межі зникнення, зазначає заввідділу екології фітосистем Інституту ботаніки Яків Дідух. Рослинами, які потребують захисту в першу чергу, є і первоцвіти. «Зараз у перші дні весни сон-траву, підсніжники почнуть зривати, цикламен з Криму почнуть везти, тюльпани… Коли обговорювалася нова редакція «Червоної книги», була думка, що підсніжник заносити в неї не потрібно. Адже його є досить багато в деяких місцях. Але підсніжники знищуються великими кількостями, до того ж людей потрібно привчати до того, що природу не можна отак нищити, рвати, а потім продавати. Тож підсніжник внесли до списку», – розповів учений.
Якщо нищення первоцвітів триватиме нинішніми темпами, за 5-6 років більшість їхніх видів зникне назавжди, стверджують природоохоронці. Зокрема, вже зараз у більшості лісів Київщини пролісків майже не знайдеш.

Види первоцвітів

Види первоцвітів:
  • первоцвіт весняний
  • грицвіт весняний
  • калюжниця болотна
  • мати-й-мачуха
  • первоцвіт весняний
  • печіночниця
  • проліска
  • пшінка весняна
  • підсніжник
  • ряст
  • собачий зуб
  • сон-трава
  • цикламен
  • чемерник
  • крокус 
  • рябчик

Сон-трава

        Основна інформація. Ще можливі віхоли, нічні заморозки, холоднеча, але квітка сон-трава цього не боїться, вона завбачливо "утеплилась" щільним шаром м'якеньких срібних волосків, наче закуталась в хутряну шубку.
Назву свою - сон-трава - рослина дістала через те, що її квітки в негоду і холод закриті, наче сплять, або через те, що використовували це зілля в народній медицині як снотворний засіб. Польська легенда розповідає, що один мисливець бачив, як ведмідь, з'ївши сон-траву, заснув. Існує і повір№я, нібито покладена на ніч під голову ця рослина викликала пророцькі сни.
Поява перших квіток у сону збігається з настанням сокоруху в берези - якраз припадає на початок весни. Після цвітіння з'являються листочки. Доживає рослина до глибокої осені, запасаючи поживу в кореневищі.
Рослина дуже декоративна, і шкода, що її бездумно нищать, зриваючи оберемками, тому все рідше трапляється ця весняна красуня у наших лісах.
Сон-траву можна розмножувати насінням (збирають у червні й висівають в листопады), а також частинами кореневища.
Вирощені на грядках сіянці укривають на зиму листям, щоб не вимерзли. Надмірна волога шкідливо впливає на рослину, тому розводити її треба на підвищених ділянках. На одному місці вона може рости понад десять років. Сіянці починають цвісти на другому-третьому році життя.

Крокус

      Легенда про квітку Крокус. Легенда розповідає про те, що житель Олімпу бог Гермес якось раз, змагаючись зі своїм другом Кроком, випадково вбив його. Оплакуючи, Гермес перетворив краплі його крові в прекрасні квіти Крокуси – такі ж красиві, яким був його друг.
Згідно з іншою версією, Крокус був закоханий у німфу, і вони ніколи не розлучалися. Коли богам набридло спостерігати за ними, вони перетворили німфу в кущ, а юнака – в прекрасну рослину, яке згодом стало називатися шафраном

Підсніжник

         Основна інформація. Ці перші квіти — весняні усмішки рідної землі — користуються величезним попитом, їх безжалісно виривають. У зв'язку з цим вже в багатьох місцевостях, де колись підсніжників було багато, вони зникли. Підсніжник потребує охорони, він занесений до Червоної книги
Підсніжник — символ надії. Згідно з однією старовинною легендою, коли перші люди були вигнані з раю, на землі йшов сніг і було холодно. Єва дуже змерзла. Щоб її утішити, надати надії на кращі часи, декілька сніжинок перетворилися у ніжні квіти підсніжника -провісника весни. України.
Колись, дуже давно, квіти цвіли протягом року. Сніг падав на землю,але він був безбарвний, і його ніхто ніколи не бачив. Захотів сніг,щоб і на нього люди дивились й щоб ним, як квітами, милувалися. Пішов сніг до червоної рути і попрохав її, щоб вона дала йому трохи свого кольору. А рута йому відповіла: «Я червона, і все навкруги буде червоним»,- і не дала йому свого кольору. Тоді пішов сніг до зеленої травички й нумо її прохати, щоб вона дала йому трохи свого кольору, але й травичка йому відмовила. Звертався він і до айстри, і до фіалки - і ніхто не допоміг снігу.Лише коли сніг звернувся до білого підсніжника, той дав йому трохи білого кольору.І відтоді, коли сходить сніг, з’являються підсніжники.
Неохоче відступає зима. Ще лежить сніг, іноді то завірюха вхолить, то вдарять морози, та все частіше настають відлиги. Ось-ось з’являться перші ніжні, наче виточені з найтоншої порцеляни, дзвоникоподібні білосніжні квіти. То підсніжник білосніжний, або весняний (саме така його наукова назва).
       Цікаві факти. Всім нам добре відомий пролісок. Так, як це перший промінчик тепла після довгої та холодної зими. Ботанічна назва цієї квітки - галантус. Але ми з давніх-давен називаємо його проліском, так як він пробився з під снігу.Здавна первоцвіти в особі підсніжника вважалися емблемою надії і, звичайно, пролісок часто ставав героєм різних легенд і оповідей ...Одного разу стара Зима зі своїми супутниками холоді та Вітром вирішила не пускати на землю Весну. Всі квіти злякалися погроз Зими, крім проліска, який випрямив свій стеблинка і продавив пролом в товстому сніговому покривалі. Побачило Сонце його пелюстки і зігріло землю теплом, відкривши дорогу Весні.

Печіночниця

           Основна інформація. Печіночниця – багаторічна рослина з чорним кореневищем та прикореневими трохи шкірястими листками. Вони зимують зеленими під снігом. Влітку ці листки відмирають, а замість них після весняного цвітіння розвиваються молоді. Оцвітина складається з синювато-блакитних пелюсткоподібних листочків. Неможливо не замилуватися безліччю синьо-блакитно-фіолетових квіток печіночниці звичайної у широколистяних лісах. Здається, що крізь побуріле торішнє листя проглядають тисячі широко розкритих синіх та фіолетових квітчаних оченят, немов кличуть заглянути в них.
Дуже рідко трапляються рослини з білими або рожевими квітками. На ніч та в сиру погоду квітки закриваються і поникають, впадаючи у своєрідний сон. Це пристосування для захисту органів розмноження.
Практичне використання. Декоративна, лікарська рослина. Зацвітає рано і має тривалий період цвітіння. Придатна для декорування затінених місць під деревами.У народній медицині використовують листки печіночниці, які здавна рекомендувались при хворобах печінки, при ревматизмі, як кровоочисний і сечогінний засіб. Листки містять глюкозид протоанемонін, анемолову олію, дубильні й цукристі речовини, камфору,сапоніни. Квітки застосовують при жовтяниці, від золотухи, кашлю, пропасниці,головного болю, зовнішньо - для промивання очей і при хворобах шкіри. У гемопатії використовують при хронічних бронхітах. У ветеринарії свіжі рослина дають худобі від сибірки. Свіжа рослина отруйна.

Білоцвіт весняний

Основна інформація. На початку березня, коли в Прикарпатті ще лежить сніг, у Закарпатті вже неподільно панує сонячна тепла весна, луки вкриваються чарівними білоквітими вишиванками — це розквітає білоцвіт. Своїми квітами рослина дещо схожа на підсніжник. Саме тому одна з німецьких назв її перекладається як великий підсніжник, а інша — березневий келих. Наукова назва роду походить від грецького слова leucos, що означав “білий” та ion — “фіалка”. Перша частина назви пов'язана з білим кольором квіток, а друга — з їхнім фіалковим ароматом. Науковий видовий епітет vernam походить від латинського слова “весняний”. Деякі наші народні назви також відображають ранньовесняне цвітіння рослини — скороспілка весняна, лісовий нарцис. Є й інші назви — дідух, жовтка. Остання назва виникла, певно, тому, що на пелюсточках квіток є жовтувато-зелені плями. 

        Цікаві факти. У Стрийському районі Львівської області дівчата тричі водили квіткою білоцвіту весняного по обличчю та промовляли: «Растику, растику, на тебе роса, на мене краса; на тебе журба, на мене радість; на тебе старість, на мене молодість».